17 червня - Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами
До одних з найбільш тривожних світових процесів деградації навколишнього середовища можна віднести опустелювання.
Опустелювання — це процес безповоротної зміни грунту і рослинності й зниження біологічної продуктивності, який в екстремальних випадках може призвести до повного руйнування біосферного потенціалу і перетворення території в пустелю. За даними ООН опустелювання загрожує понад 1 млрд га земель світу. 17 червня 1994 року була прийнята Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням та посухами. Цей день міжнародна спільнота відзначає як Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами. В рамках Конвенції ООН, опустелювання розглядається не як процес утворення пустель, а як будь-яка деградація земель під впливом природних чи антропогенних чинників. Сторонами Конвенції на сьогодні є 195 країн світу серед яких є й Україна, яка приєдналась до Конвенції згідно Закону України № 61-IV від 04 липня 2002 року, тим самим отримавши додаткову можливість для використання світового досвіду і міжнародних ресурсів у відповідній сфері та взявши на себе зобов’язання щодо впровадження цієї Конвенції. Проблема деградації земель в Україні є актуальною та гострою. До деградаційних процесів характерних для нашої країни можна віднести ерозію, забруднення, підтоплення територій, зсуви грунту. Суховії, посухи та пилові бурі є характерними для степової зони України. Вони є найбільш небезпечними для сільського господарства країни і нерідко негативно впливають на здоров’я людей. На сьогоднішній день високий рівень освоєння сільськогосподарських територій, низький рівень наукового і матеріального забезпечення, інтенсивний розвиток грунтово-деградаційних процесів створюють проблему раціонального використання земель. Миколаївська селищна рада багата на чорноземи, які відрізняються найвищою родючістю серед усіх інших грунтів. Вони формують високий агропромисловий потенціал регіону. Питання деградації земель для нашої місцевості є актуальним, так як нераціональне використання земельних ресурсів призводить до того, що чорноземні грунти втрачають свої властивості, вимиваються водами, вивітрюються, і це призводить до погіршення якості земельних ресурсів регіону. Землевласники і землекористувачі повинні розуміти, що їх обов’язком є використання земель із забезпеченням належного стану охорони сільськогосподарських угідь та збереження родючості грунтів. Останнім часом на території України лісосмуги піддаються безконтрольній вирубці та підпалам. Масова загибель лісосмуг загрожує їх повному зникненню, що призведе до посилення вітрової та водної ерозії грунтів. До найбільш ефективних заходів щодо боротьби с опустелюванням можна віднести: збільшення лісистості; розробка проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обгрунтування сівозміни; встановлення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; заходи по збереженню та відтворенню родючості грунтів. Згідно Головного закону України – Конституції, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Це обумовлено винятковим значенням землі, яка є головною матеріальною основою довкілля, необхідним засобом формування, розвитку і поширення рослинності, існуючих водних об’єктів, є основою територіальної цілісності держави та основою сільського, лісового виробництва. Тому боротьба з опустелюванням повинна бути невід’ємною частиною комплексного розвитку земельних ресурсів в інтересах їх стійкого розвитку для запобігання та скорочення деградації земель та відновлення потерпілих від опустелювання земель. Тільки спільними зусиллями і небайдужістю до свого рідного краю ми зможемо уникнути негативних наслідків, які можуть стати для наших нащадків незворотними.
Леся ГОРКОВЕЦЬ, начальник відділу земельних відносин, екології та використання природних ресурсів селищної ради
